Експерименти на уроках географії

1.1. Обертання планет навколо сонця.

Мета експерименту: дізнатися, як відстань від сонця впливає на час обертання планет навколо нього.

Вам знадобиться: пластилін, дві рейки різної довжини - 30 і 100 см.

Підготовка: скачайте з пластиліну два однакових кульки розміром з тенісний куля; закріпіть їх на одному з кінців рейок.

Хід експерименту: поставте рейку вертикально на підлогу або парту поряд так, щоб пластилінові кульки виявилися зверху. Одночасно опустіть рейки.

Що вийшло? Коротка рейка падає раніше.

Чому? Пластилінового кульці на довгій рейці падати довше, ніж короткому. Це нагадує рух планет, які безперервно "падають" навколо сонця. Меркурій, який є найближчою планетою до сонця, здійснює подорож навколо нього за 88 земних днів, Земля, відповідно, за 365, а Плутон робить оборот за 248 земних років.

1.2. Чому екваторіальний радіус більше меридіонального. Мета експерименту: показати, чому земну кулю сплюснуту біля полюсів.

Вам знадобиться: шматок цупкого паперу для виробів довжиною близько 40 см, ножиці, клей, лінійка, олівець (краще указка).

Підготовка: відміряйте і виріжте дві паперові смужки розміром 3х40 см; покладіть смужки хрест-навхрест і склейте; з'єднайте разом чотири вільних кінця теж склейте - вийде фігура, схожа на кулю; почекайте, коли засохне клей; виконайте отвір разом склейки вільних кінців; сантиметрів на п'ять просуньте в отвір олівець.

Хід експерименту: тримайте олівець між долонь і, рухаючи ними взад-вперед, поверніть олівець із закріпленим на ньому кулею. Олівець можна замінити указкою.

Що вийшло? Під час обертання кулі його верхня частина сплющується, а центральна частина роздувається.

Чому? На що обертає кулю діє сила, яка прагне розсунути в сторони паперові смужки, і через це верхня і нижня частини сплющуються. Як і всі обертають кулі, наша Земля теж сплюснута біля полюсів і роздута по екватору. Якщо ми виміряємо окружність Землі по екватору і через полюса (по меридіану), то виявиться, що по екватору на 42 см більше.

2. ЛІТОСФЕРА.

2.1. Освіти молодих гір. Мета експерименту: показати, як сили стиснення впливають на рух кори.

Вам знадобиться: чотири паперових рушники, стакан води.

Підготовка: складіть рушники стопкою на столі; складіть стопку навпіл; намочіть рушники.

Хід експерименту: покладіть руки долонями по краях рушників; зсувайте долоні разом з ним.

Що вийшло? На паперовій поверхні видно численні складки

Чому? Ви руками зрушуєте рушники до центру. Щоб помістити на зменшуючомуся просторі, папір деформується, утворюючи складки. Коли різні сили впливають на земну кору з протилежних сторін, стискається ділянку змінює форму і на ньому утворюються складки.

2.2. Пластичність гірських порід.

Мета експерименту: показати, як при утворенні складчастих структур не відбувається розриву пластів гірських порід.

Вам знадобиться: Брусочки різного кольору.

Підготовка: наріжте брусочки пластиліну смужками товщиною приблизно 5 мм; розкладіть смужки пластиліну різного кольору одна на іншу.
Хід експерименту: складені смужки притисніть і починайте їх зрушувати до центру. Що вийшло? Шари в центрі почнуть утворювати складки. Кожен шар пластиліну буде повторювати складку іншого. Чому? Ви руками зрушуєте смужки до центру. Щоб поміститися на зменшуючомуся просторі смужки деформуються, утворюючи складки. Коли різні сили впливають на земну кору з протилежних сторін, стискається ділянку змінює форму і на ньому утворюється складки. Незалежно від сили і швидкості зближення не відбувається розриву пластів гірських порід.

2.3. Утворення  осадових порід 

Мета експерименту: побачити, як утворюються осадові породи. Вам знадобиться: батон, вершкове масло, ковбаса, столовий ніж, тарілка. Підготовка: наріжте батон і ковбасу кружечками. Хід експерименту: покладіть батона на тарілку; ножем намажте маслом на хліб; поверх масла покладіть ковбасу; покладіть зверху другий шматок батона. Що вийшло? Ми приготували шаруватий бутерброд. Чому? Осадові породи утворюються з дрібних частинок, яких віднесло вітром і осіли в іншому місці. Вони осідають у вигляді шарів, що нагадують наш бутерброд. Кожен шар в залежності від іншого складом, кольором, структурою. Самі перші шари лежать знизу, а наймолодші - зверху. Найдавніші шари лежать знизу, а наймолодші - зверху. З плином часу шари спресовуються, утворюючи монолітну гірську породу.

3. Атмосфера

3.1. Обсяг повітря.

Мета експерименту: показати, що повітря займає місце.

Вам знадобиться: миска ємністю два літри (краще прозора), пробка (натуральна), прозорий стакан.

Підготовка: налийте півмиски води.

Хід експерименту: киньте у воду пробку; накрийте плаваючу пробку склянкою; занурте склянку глибоко в воду. Що вийшло? Ділянка поверхні води, на якому плаває пробка, занурюється разом зі склянкою.

Чому? Що знаходиться в склянці повітря не дає воді заповнити склянку, і тому вода разом з плаваючою пробкою опускається.

3.2. Хмари.

Мета експерименту: показати експериментальним шляхом. Як утворюються хмари.

Вам знадобиться: банку ємністю один літр, тарілка, стакан кип'ятку і лід.

Підготовка: налийте в літрову банку гарячої води; в тарілку викладіть шматочки льоду.

Хід експерименту: поставте тарілку з льодом на банку з гарячою водою.

Що вийшло? Повітря всередині банки піднімається вгору, охолоджується.

Чому? Тепле повітря піднімається, стикаючись з холодною тарілкою, остигає і утворюються крапельки.

В атмосфері тепле повітря, насичене вологою, піднімається вгору. З висотою температура повітря нижче, отже, відбувається процес конденсації. Так утворюються хмари.

3.3. Навітряний схил.

Мета експерименту: показати, чому на вітряному схилі випадає більше опадів, ніж на вітряному.

Вам знадобиться: 5-6 ватяних дисків або шматок вати, нитка, миска з водою, книга в твердій палітурці, два аркуші паперу.

Підготовка: відріжте нитку довжиною 30-40 см і закріпіть на ній ватяні диски; розкладіть на стіл два аркуші паперу; на аркуші поставте книгу у вигляді будиночка.

Хід експерименту: змочіть ватні диски в воді, і дочекайтеся, коли стече основна маса води; пронесіть змочену нитка з ватою над підручником так, щоб вони зачепилися за одну зі сторін; приберіть підручник з аркушів паперу. Що вийшло? Перший аркуш паперу виявився змочений більше, ніж другий. Чому? Хмари, насичені опадів, проходять по нерівностях земної поверхні, зустрічаючи на своєму шляху різні перешкоди у вигляді гір. Чіпляються за гребені вершин, хмари залишають більше опадів на навітряних схилах і менше на вітряному.